вписувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
виставляти — я/ю, я/єш, недок., ви/ставити, влю, виш; мн. ви/ставлять; док., перех. 1) Виймати що небудь вставлене, укріплене (вікно, раму, двері і т. ін.). 2) Забираючи звідки небудь, ставити назовні. || Ставити назовні, приладновуючи для чого небудь. 3)… … Український тлумачний словник
вносити — (уно/сити), вно/шу, вно/сиш, недок., вне/сти/ (уне/сти/), внесу/, внесе/ш, док., перех., у що, до чого і без додатка. 1) Заносити всередину чого небудь. 2) Уводити, вкладати, поміщати в що небудь. || Включати в список і т. ін.; вписувати. ||… … Український тлумачний словник
вписати — I див. вписувати. II див. уписати I … Український тлумачний словник
вписуваний — (упи/суваний), а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до вписувати (упи/сувати) … Український тлумачний словник
вписування — (упи/сування), я, с. Дія за знач. вписувати і вписуватися 1), 2) … Український тлумачний словник
вписуватися — (упи/суватися), уюся, уєшся, недок., вписа/тися (уписа/тися), впишу/ся, впи/шешся, док. 1) розм. Вступати, записуватися до певної організації, товариства і т. ін. 2) перен. Своїм виглядом, формою відповідати оточенню; не порушувати гармонії з… … Український тлумачний словник
заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… … Український тлумачний словник
заповнювати — юю, юєш, і заповня/ти, я/ю, я/єш, недок., запо/внити, ню, ниш, док., перех. 1) чим. Накладаючи, насипаючи, наливаючи, вміщаючи що небудь, робити повним, цілком займати щось. || Займати собою весь простір, все місце. || Вкривати записами сторінку … Український тлумачний словник
проставляти — я/ю, я/єш, недок., проста/вити, влю, виш; мн. проста/влять; док., перех. Писати, вписувати (перев. у спеціально залишене або пропущене місце) … Український тлумачний словник